На http://www.stihi.ru/2017/10/12/4679
Блажен тот муж, блажен, и правда в том,
что не был ни ужом, и не шутом,
Что никогда: ни в праздники, ни в будни
на сходку не пойдёт, где лживы люди.
Не встанет никогда на путь измены,
совет лжеца отринет, несомненно.
На хлеб не сменит совесть нипочём –
доверит душу Богу на плечо.
Лина Костенко Псалмы Давида – "Псалом 1"
Смотри: уж листья клёна медленно спадают –
Коврами яркими всю землю устилают…
И мысли слабые, больные прогоняет
Случайный, сиротливый ветерок…
Но купола деревьев в золоте… Веселье –
Для детворы – пока их радуют качели…
А кое-где уже закрыли окон щели,
Боясь впустить неправду на порог.
В часах старинных стук колёсиков поспешных…
Сжимает время нас в объятьях безутешных.
Вот-вот в лицо ударит вихрем снег кромешный…
Вручаю Господу судьбу свою легко.
Пусть в октябре все безотрадные приметы
Так неминуемо становятся заметны…
Но вновь весной наполнит Солнце землю светом!
И все сомнения, тревоги – далеко.
27.10.2017
"Блажен той муж, воістину блажен,
котрий не був ні блазнем, ні вужем.
Котрий повік ні в празники , ні в будні
не піде на збіговиська облудні.
І не схибнеться на дорогу зради,
і у лукавих не спита поради.
І не зміняє совість на харчі -
душа його у Бога на плечі."
Ліна Костенко Давидові Псалми - "Псалом 1"
Жовтень
Он бач , вже листя кленів падає поволі -
Яскраві килими нам вистеляє долі ...
І проганя думки ощадливі та кволі
Легенький сиротливий вітерець...
А бані у дерев ще золоті й веселі...
І дітлахів вітають по дворах орелі...
Та зачиняють вікна боязко оселі...
І знов лякає сонний манівець ...
В годинника поквапний цокіт коліщаток -
Час-нещадимець міцно затиска лещата...
Ось-ось...і полетить в обличчя сніг хрещатий ,
Але вручаю Господу - Життя...
Нехай повсюдно сіє жовтень мертві міти -
Поснуть лиш до весни дерева , трави , квіти ...
І викотиться Сонце осяйне над Світом ...
А сумніви - спливуть у небуття !