http://www.stihi.ru/2017/12/26/8605
Оригінал:
Закінчи’лося все достроково:
Море лагідних слів,
Поцілунки і ніжності…
Загубилася щастя підкова,
Бо пройти не зумів
Почуттєві розбіжності.
Лабіринтом блукав божевільно,
Що шукав – не знайшов,
І згубив там - ніскілечки…
Хоч змокріла сорочка натільна,
Та хіба це любов?
Просто - зломлена гілочка…
А вона відросте, забуяє,
Після білих снігів
Знову пташка співатиме!
У живому коханні ще я є:
Не лишаю боргів,
Не сумую за втратами!
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Всё досрочно закончилось снова:
Море ласковых слов,
Поцелуи искусные…
Закатилась, знать, счастья подкова,
Ибо не обошло
Несогласие чувствами
Лабиринтом блуждал ты прицельно,
Зря искал вновь и вновь:
Не нашёл ты монеточку…
Хоть не выжать сорочки нательной,
Разве ж это любовь?
Просто – сломана веточка…
А она отрастёт, я не маюсь:
После белых снегов
Птичкам заново рады мы.
Я любовью живой напитаюсь:
Не считаю долгов,
Не сдаюсь пред утратами!