Людмила Юферова. Просто хочу жити!
Зима смеётся, щеря бледный лик.
В проломах неба снегом колобродит.
Жестокий холод в дымоход проник,
А у меня нет тяги в дымоходе.
Мороза разыгрался аппетит,
Цветы на окнах вянут, замерзая.
Дрова в деревне — нынче дефицит,
А в хате стужа, стужа ледяная!
Душа дрожит. И руки — не подать!
Под старой кофтой укрываю кошку.
Зарылись в одеяло — благодать!
Вдвоём не страшно и теплей немножко.
Я злостью греюсь: на экран взгляну -
От новостей аж закипают нервы!
И всех известных мне царей кляну,
И ненасытный клан миллионеров.
Моя зима похожа на беду
И кошки на душе скребут чего-то...
Я завтра хворост вновь искать пойду,
Поскольку просто страшно жить охота!
С украинского 24.05.18.
Просто хочу жити!
Зима сміється люта і бліда,
Хурделить сніг із небових проломин,
В димар запеклий холод загляда,
А в мене димом захлинувся комин.
Морозу розігрався апетит,
На підвіконні замерзають квіти,
Бо дрова – розкіш, дрова – дефіцит,
Нема де в хаті душечку зігріти.
Та що там душу – руки аж тремтять!
Ховаю під старезну куртку кішку,
Закутались у ковдру – благодать!
Удвох нестрашно і тепліше трішки.
Ще телевізор дещо розігрів:
Новини йдуть – не вистачає нервів!
Аж трусимось, а я кляну царів
І ненажер бандитів-мільйонерів.
Зима для мене – ціла низка криз,
І на душі – печально і сердито!
А завтра знов піду шукати хмиз,
Бо хочу жити! Просто хочу жити!