Людмила Юферова. Ми ослiпли
Видать, Адам того не понимал,
Что Бог-отец – и сеятель и жнец,
Что где-то рядом Вечности причал,
Есть у всего начало и конец.
Мы понимаем: мир не так то прост,
За тайнами блуждая по пятам,
Усталые, обветрив лоб и нос,
И свет и небо допустив к зрачкам.
Влачим войны и смерти злой ярем,
Забыли мудрость таинств и наук,
Ослепшие, оглохшие совсем
К знаменьям Божьим, посланным не вдруг...
С украинского 07.08.18.
Ми ослiпли
Мабуть, Адам того не зрозумів,
Що Бог-Отець – орач, сіяч і жнець,
Що Вічність за порогом почуттів,
Що має все початок і кінець.
Мабуть, і ми не віримо у це,
Блукаючи слідами таємниць,
Стомившись і обвітривши лице,
Впустивши світ і небо до зіниць.
Вчиняєм війни, сієм зло і смерть,
Забули мудрість предковічних вчень,
І ми осліпли, і оглухли геть
До Божих попереджень й одкровень.