Зачем?.. Из Маргариты Метелецкой

Кариатиды Сны
«Чому? » (Маргарита Метелецкая)
http://www.stihi.ru/2018/10/17/1525
------------------------------------

Чому в моїх думках розгардіяш ?
    В благаннях - переходи на фальцети ?
    І де ті безвідмовні є рецепти
    І справжня ніжність ? Не пустий міраж ?

    Ці сутінки жовтневої пори...
    І ця в душі щоденна колотнеча...
    На кожне "так" - з півсотні заперечень,
    Що мозок мій в уяві відтворив...

    Як поховати збляклий переляк,
    Віддатися цілком на Божу волю ?
    Коли Любов'ю серденько знеболю
    Молитвами під шум сухих гілляк ?

    Жалі сумні та непідробний щем,
    Бо темрява суцільна в цьому світі -
    О скільки ж ще картатись в страховітті
    Під посивілим Осені дощем ?

    Коли впаде вже розбрату стіна
    І зійде Сонце в жовтня оксамиті ? -
    Як я чекаю лагідної миті -
    І неодмінно станеться вона !

    Ісусе ! Так кохаю гаряче ! -
    Дай завжди відчувать Твоє плече !


*************************************

Зачем в сознанье - мыслей раскардаш?
В молитвах - переходы на фальцеты?
И где те безотказные рецепты?
Взаправду - нежность? Не пустой мираж?

О, сумерки сплошного октября...
В душе моей что день, то потасовка...
На «да» – с полсотни возражений ловких,
Что мозг мой производит, видно, зря.

Ну как похоронить поблекший страх,
Отдаться целиком на Божью волю?
Когда Любовью сердце обезболю,
Молитвами под шум в сухих ветвях?

Печаль и сожаленье лишь найдём...
И трепет, ибо в мире тьма сплошная...
О, сколько мне корить себя, не знаю,
Под поседевшим Осени дождём?

Когда ж стена раздора упадёт
И Солнце встанет в бархате осеннем?!
Как жду я это кроткое мгновенье
И свято верю , что оно придёт!

Иисус! Тебя люблю я горячо!
Всегда бы чувствовать Твоё плечо!)