оригинал здесь:http://www.stihi.ru/2017/02/09/7941
«Имя твоё – льдинка на языке…»
(М.Ц. – Блоку)
Имя твоё – узник моих уст.
Голос родной – пленник моих чувств…
Кожа моя помнит музыку рук.
Сердце мое помнит музыку слов...
Как я хочу в замкнутый тот круг,
В клетку твою, бедный мой Птицелов!
Только, боюсь: память –
лишь маета:
Я уж не та...
Клетка твоя – не та.
Перевод Веры Бондаренко
Навіть ім'я - бранець моїх вуст.
Голос же твій - в'язень моїх чуттів...
Тіло моє чує музику рук,
В серці моїм щемить музика слів...
Може б мені- в замкнене коло знов,
В клітку твою, бідний мій Птахолов?
Тільки боюсь: пам'ять - лиш маєта:
Я вже не та...
Клітка твоя - не та.
За аватар спасибі автору оригіналу