Людмила Юферова. Подружці
Уж так сложилось: Богом ли, судьбой -
Всё к лучшему, не думай про плохое!
Вы — пара славная, вас не разлить водой,
Хоть «солнышко» его — совсем другое.
Отбрось обиды все за край Земли,
Подумаешь: в студентку смог влюбиться!
Не зли его упрёками, не зли...
Сейчас ты рядом... И зовёшься «кица».
Угомонись подружка и не плачь.
Мужчин, как малышей, волной швыряет.
А тяга к юным — то от неудач...
Да он и сам всё ясно понимает.
Десятки лет — влюблённость, соловьи,
Мечта дурманом сладостным тревожит...
Прости ему страдания свои,
Что любит аж на тридцать лет моложе.
С украинского 09.04.19.
Подружці
Так спланували ангели і Бог,
І це, повір, на краще, не на гірше,
Ви – гарна пара, ви тепер удвох,
Хоч «сонечко» у нього зовсім інше.
Нехай летять образи шкереберть,
Кохає юну – то смішна дрібниця.
Не сердь його докорами, не сердь…
Тепер ти поруч… І зовешся «киця».
О, подружко, змирися і не плач.
Чоловіки – такі примхливі діти!
Любов до юнок – серія невдач,
Він зміг і сам це добре зрозуміти.
Десятки літ – закоханості хміль,
І мрії, мов наркотик найсолодший…
Прости йому свій незвичайний біль,
Що любить аж на тридцять літ молодшу.