що мені лишається
те вже не твоє
серце-каїн
кається
серце-камінь
п’є
словом
напивається
відчаєм пливе
бо за страх
чіпляється
дзеркало
криве
гріх
на себе глянути
знаю
то чуже
що петлю
затягнуту
з кляпом стереже
що давно вже
виростив
та дитина
ще
забагато милості
і любов
дощем
потребує
спокою
злагоди
і жнив
бо ціна
високою
стане
для вини
пальці
розтискаються
хай собі летить
що мені лишається
вбрід не перейти
23 Серпня, 2019