Людмила Юферова. До раю тiльки чеснi й вiльнi йдуть
Спят киевляне — в сытости и в чистом...
Но это не снимает с них вины!
Покуда нам неведомо единство,
Нас будут бить и угнетать паны!
Свобода наша кольями распята,
Рвёт вороньё свободу на куски.
И если мы не перебьём проклятых,
Нас перебьют бандиты и царьки.
Немало лучших на войне убито,
Идёт сраженье меж добром и злом.
И для того, чтоб одолеть бандитов,
Идти на банду нужно напролом!
Мы сыты коррумпированным пленом,
Нас этот плен до ужаса довёл.
Преступники гуляют на свободе -
Закон карает только тех, кто гол.
Болит душа, что воинов не густо,
Что мы — лишь масса, безразличный сброд.
Рабов, хоть плачьте, в Рай никто не пустит,
В Рай только тот, кто честен, попадёт!
С украинского 26.08.19.
До раю тiльки чеснi й вiльнi йдуть
Кияни сплять – затишшя сите, штилі…
І це не зніме із киян вини!
Допоки ми без єдності безсилі –
Нас будуть бити й гнобити пани.
Кийками нашу волю розіп’ято,
І нищать нас гнобителі-круки,
Якщо ми їх не виб’ємо проклятих,
То виб’ють нас бандити і царки.
Щоденно гинуть кращі патріоти,
Тривають війни між добром і злом.
Якщо ми хочем банду побороти,
То треба йти на банду напролом!
Ми ситі корумпованим полоном!
Нас цей полон до відчаю довів!
Злочинці не караються законом –
Закон карає правду й жебраків.
Болить душа, що воїнів негусто,
Що ми – байдужа, сіра каламуть.
Рабів до раю, як не плач, не впустять –
До раю тільки чесні й вільні йдуть!