ранок
ще не день
що ранимий ритмами
потоками свідомості
не опалений
болем відстані
сталеним поглядом
не омитий
несталий
непристальний
не свідок Єгови
а його освітлення
не пищить
піщиною бурі у склянці
у плині подій розпливається
до весни
ще сім дюймів снігу
а дюймовочка
залишається доживати дні
з кротом
ще восени
її рятівницю підстеріг волохатий кіт
коли намотував собі на вус
мишині страхи
і пташині висоти
його шлунок
нашестя барабанного дробу
йому байдуже
що засихатиме на мордочці
молоко
чи кров
кожна подушечка на лапах
пестить крадькувату обережність
і приховує пронизливу кіхтлявість
він жадібно
роздирав
і поглинав
крилату мрію
похрускуючи ніжністю кісток
обезголовлюючи казку
небо не дивилося
псом
не дивувалося
а набивало щоки
хмарами
і видувало їх
мов мильні бульбашки
які лускали дощовими краплями
кап-кап
ще б пак
принцу буде байдуже
що не зустріне
саме таку половинку
а може четвертинку
чи якось так
кап-кап
ще б пак
хай
залишиться
сотворінням
видуманим
виплеканим
виплаканим
у крихтах світла
у маячні життя
кап-кап
ще б пак
котик ситий
дихайте миші
для вас
казочка триває
кап-кап
ще б пак
землянка крота
не палац на Криті
кап-кап
ще б пак
ранок
ще не день
4 Лютого, 2020