Людмила Юферова Де батько жде
К чему мне свет неоновой рекламы,
Что яркой вспышкой рассекает ночь?
Моя печаль окурена дымами,
А радости ушли в безвестность, прочь.
К чему поток машин и лоск столичный,
Где люди, как молекулы, кишат?
Я в степь хочу, где ветер кличет зычно,
Где дух земли, пахучий аромат.
Там осень в аппетитной позолоте
В пустые окна смотрит до сих пор.
А мне в селе и прОклятой работе
Милей убогость и немой укор.
Пропали сон и аппетит куда-то
И счастья не видать который год...
Плыву в мечтах под крышу старой хаты,
Где батько ждёт...
С украинского 15.05.20.
Де батько жде
Пощо мені неонові реклами,
Що так яскраво дивляться у ніч?
Пропах мій сум осінніми димами,
І радощі розбіглися опріч.
Пощо ці траси швидкісні столичні,
Людей шалений броунівський рух?
Я хочу в степ – там вітер кличе зично,
Там дух землі – такий солодкий дух.
Там осінь у рум’яній позолоті
В схололі вікна й досі зазира.
Мені в селі та в проклятій роботі
Миліші і убогість, і жура.
Не хочеться ні їсти, ані спати…
Не буду я щасливою ніде…
Лечу в думках до стомленої хати,
Де батько жде…