Людмила Юферова.Не затискуй душу у кайдани
Лишний раз души не трогай рану -
Плохо, если одолела грусть.
Я себя ругать не перестану
За тиски, в которых нахожусь.
Этот добровольный плен — болючий,
Развернуться слову не даёт.
А душа с землёю неразлучна:
Плачет, кто-то думает — поёт.
Без любви униженно бреду я,
Гаснет день в предчувствии беды.
Без тебя ещё мечтать смогу я,
Отпускаю с Боженькой — иди!
Я в твоей судьбе — росток несмелый,
Как жить дальше — больно, хоть кричи!
Не было романа — лишь новелла,
Что полынью позднею горчит.
С украинского 30.10.20.
Не затискуй душу у кайдани
Не затискуй душу у кайдани –
То недобре, як вона щемить.
Я себе клясти не перестану
За оцю тісну щоденну кліть.
Ой болючі ж добровільні пута,
Сковані обійми і слова.
Болем до землі душа прикута
Плаче, а хтось думає – співа.
Без любові нижчим буде небо,
День умре в передчутті біди…
Я ще зможу мріяти без тебе.
Відпускаю з Боженькою – йди.
Я в житті твоєму – випадковість.
І як жити далі – не збагну.
Не було роману – млява повість
З присмаком печалі й полину.