Людмила Юферова. Кравчиня
В чистом поле, где ветра лихие
Сходятся нередко на конгресс,
Там портниха тучи шьёт чудные -
Модные наряды для небес.
В домике с поросшим мхом окошком -
Та портниха знать из чудаков -
Шьёт прилежно мотылькам и мошкам
Крылья из раскрашенных шелков.
Не вникая в номера столетия,
А тем паче в то, который год,
Травам полевым плетёт соцветия,
Шьёт цветы — и с этого живёт.
Пусть портниха на руку не быстрая,
Не скроила мне наряд мечты -
Благодарна ей за небо чистое,
Крылышки и яркие цветы.
Знаю, что грядущею весною
Мне с портнихой встреча предстоит
И тогда она займётся мною:
Дух мятежный мой подвергнет крою
И обрежет бахрому обид.
С украинского 14.01.21.
Кравчиня
У степу, куди вітри-примари
Часто прилітають на конгрес,
Там кравчиня шиє дивні хмари –
Одяганки модні для небес.
У хатинці з почорнілим дахом –
Та кравчиня точно з диваків –
Шиє і метеликам й комахам
Крильця з розмальованих шовків.
І вона не зна, яке століття,
Відкриття науки чергове…
Шиє травам польовим суцвіття,
Шиє квіти – тільки цим й живе.
Хай кравчиня жодної обнови
Поки що не скроїла мені –
Вдячна їй за небо кольорове
І за крильця, й за квітки земні.
Знаю, що прийдешньою весною
З нею ми зустрінемось якраз,
І тоді вона займеться мною:
Душу неспокійну перекроїть
І обріже залишки образ.