Рецензия на «Непагасная свечка. Новыя вершы» (Леонид Пранчак)
як же легко перекладати з білоруської. Ти у вікні, мов на іконі - З дитям, мадонно, на руках. Очей задумливих бездоння Тривожить криком юний птах Іду на поклик той зустрічний, Іду крізь непогідь та страх Життя земного символ вічний – Дитя в дружини на руках. Ясниться посмішкою сутінь, Новий окреслить радість шлях Там, де сьогодні посміхнулось Дитя в дружини на руках. Забуду страхи-забобони, Небесний наді мною дах. У спокій мій зійшло з ікони Дитя в дружини на руках Дякую. Гарні вірші. Ольга Сущева 08.11.2008 • Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
