Рецензия на «Дверi. Вип» (Братислав Либертус-Кармина)
Кармина, меня как и тебя Близнюк с Динго причастили в тролли всея стихиры)) Как ты к сия оскорблению?)) Ты плакал?) Я прям взахлёб рыдаю:)) Только тебя поставили на второе место. Не обидно, не?))) Гипноз 24.09.2021 18:28 • Заявить о нарушении
Доброго ранку, Лізунічка!
А я на тебе чекав ці дні, видивлявся, де ти. І радий, що ти прийшла. До речі, Луи Не Армстронг - це часом не теж ти? Ну, бо її ж звуть Луїза, тебе Єлизавета - це дві різні форми одного і того ж імені, а ім'я не з поширених, а рідкісних, між іншим... До речі, мою двоюрідну племінницю теж так звуть. Маю на увазі, Єлизавета. Але навряд чи вона це ти. Хоча... Чого тільки у світі не буває? Раптом моя племінниця вирішила поближче познайомитися зі своїм двоюрідним дядьком, і знайшла отакий спосіб, щоби до мене поближче підібратися. Слухай, мені було би приємно, якби це було правда. Бо я ж-то досі думав про неї не зовсім добре... Але не хочу сьогодні про сумне. Я радий тобі, Лізо. І я чекав на тебе. Щодо троллізму - чесно кажучи, я взагалі не зрозумів, що це слово означає: пан Дмитро не захотів мені пояснити, у чому різниця між троллізмом та кокетством, коли людина шукає способу познайомитися ближче з іншою людиною, бо та їй подобається ("В любви, как и на войне, все средства хороши" - говорить російська народна мудрість). Отож, коли я йому написав із проханням мене провідати, під приводом, що хочу їсти - то він прийти не захотів, та ще й у Америку пожалівся, що у Харкові є людина, яка прагне познайомитися наживо із зіркою місцевого масштабу. Якийсь він трохи пришелепкуватий, цей Близнюк, я вже сумніваюся, чи хочу із ним знайомитися. Але хотіти їсти продовжую хотіти. Ось такі справи. Братислав Либертус-Кармина 25.09.2021 05:36 Заявить о нарушении
Блин, рыба ты моя..) я по мове ни бум-бум))))
Ни слова не поняла:)) Смеюсь Гипноз 25.09.2021 05:56 Заявить о нарушении
Тьфукать на Стихире не этично, не гигиенично
Да и не практично, че уж там:)) Гипноз 25.09.2021 12:50 Заявить о нарушении
- Ага, значить, таки українську мову трохи розуміє оця москалиха.
- Що будемо робити, панове? Шкірити зуби, чи як?... - Напевно, так: будемо шкіритися. Чемно і з пошаною. Кланяємося, кланяємося, нижче, нижче... Та ні, я думаю, що лобом у коліна то вже занадто, достатньо і на 90 градусів раком встати. Так, а тепер можна і розігнутися. - Оп!... Щось у спині хруснуло, не можу випрямитися. Ой, що робити, людоньки!... Напевне, проявлятиму у пошану й далі. То що пані москалиха пропонує у якості діалогу? Спитай у неї. - Питаю у пані москальською мовою, від імені усіх присутніх тут малозрозумілих пані українців: чьто пані маскаліха імєє на свайой мислі, как ана сабірається вєсті діалог з українцамі прі налічії язикавова бар'єра, калі Гугл єй нє памагаєть? Будім зразу целаваться, чі як? Братислав Либертус-Кармина 25.09.2021 13:49 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
