Рецензия на «Ночной поход к мысу Ая...» (Александр Приймак 1)
Нічний похід До мису Айя Деруся рубаними сходами, - На животі та на карачках – вгору, Відчуваючи голово- кружляння: Я ж не орел, але і впертий,- як на гріх… Де ти, дружино, родом галичанка? А втім,- дружини тепер вже нема. А тому – душі мовчи тальянка, І вгору повзи: ніхто не дасть поради. Сам захоплюйся бухтою СомбОло та генуезькою вежею Чембало, Ти отримав, - чого прагнув, - волю! ------------------------ То найвищий дар Богів! - Тут все – твоє… І я повзу - нехай камінці невірні Хоч нависа і тріснула та круча, Страху нема: бо знову піонер я, Хоча флагшток і прапор переріс! Александр Приймак 1 29.12.2023 13:26 • Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
