перше кохання

Валентина Силава
с благодарностью Душечке за то, что забытое напомнила :)
http://www.stihi.ru/2004/10/17-847

*  *  *
Ти пам'ятаєш
той зорепад,
ту мрію крилату,
що в далеч несла?
Сміючись говорив,
- Повернись назад,
дай гляну у очі
де зірка згасла.

Шістнадцять було
що тобі, що мені,
небо не зорями -
квітами квітло.
Кохання твоє,
мій щасливий сміх
та наше літо,
зоряне літо.