Одна, в круженье листопадном,
Колеблясь от порывов стылых,
Еще горит огнем лампадным
Красотка мальва, но уныло
Глядятся в запустенье сада
Ее цветы… Бутончик алый
Трепещет, ветру на потеху…
Погибнешь, милая! Не стало
Газонов прежних - ты помехой
Состаришься под покрывалом
Снегов декабрьских, и напрасны
Твои не по сезону платья! -
Пора смириться, разве в красном
Идут на казнь и жизнью платят
За то, что сердце не угасло?
Но мальва не цвести не может,
И всякий день ей – милость Божья.
Оригинал (укр):"Осiння мальва" Маргарита Метелецкая http://www.stihi.ru/2011/11/09/5903
Одна-однісінька, як я,
Рожева мальва в палісаді
Тремтить у сумі та досаді,
Що листопадна течія
Мчить до зимових берегів,
У білі віхоли грудневі,
Зашморгуючи душу в невідь
Життям несплачених боргів...
Корися, квітко, засинай
До перших паростків зелених,
Укрита килимком червленим,
Лихих годин не поминай -
Посутні сон, осіннє ложе
Й оцей сезон...як милість Божа...