Перевод с украинского:
Без близких, без приятелей, без книг,
В полупустой и хмурый долгий вечер
Твой смех так вспомнить хочется – на миг! –
И руки, что мои сжимали плечи…
Ты мог бы, милый, усмирить без слов
Горячку мыслей мрачно-одиноких,
Влекущих, как магниты полюсов,
В самодовольный плен химер стооких…
Молчит дождём забрызганная даль,
Мне осень кровь навек зачаровала –
Где радость? Только горечь, боль, печаль,
Глухой тоски глухое покрывало…
Я жду, а где-то, счастье обещая,
Раскрытые, нас ждут ворота рая…
*************************
Оригинал здесь: http://www.stihi.ru/2012/08/03/6480
Без ближніх, друзів і книжкових втіх,
В напівпорожній та похмурий вечір
Так хочеться мені згадати сміх,
Відчути руки милого на плечах...
Щоб ніжним сміхом владно погасив
Пекучість дум сумних та одиноких,
Що тягнуть, мов магніти полюсів, –
Без самовтіх ланцюг химер стооких...
Осіння даль, забризкана дощем,
Навічно спраглу кров причарувала –
Де радість долі ? Тільки жаль та щем,
Журби німої темне покривало...
В яких літах, нарешті, я спізнаю
Розкутого, на двох – кохання раю ?