Зморився він блукати світом,
Десь вже сидить біля вікна
Такий самотній!.. Ти - одна...
Колись була теплом зігріта?
То Богу дякуй за думки,
За те, що завжди пам'ятала
І цим себе обігрівала,
Записувала все в рядки...
Читай з душі, або з листа
Про те кохання, що блукало,
Надію май, щоб завітало.
Дорога не завжди крута...
Кохання слід не змила злива -
Струмком осіннім не пливе,
Бо в грудях досі ще живе!
Ти будеш знову з ним щаслива.
15.12.2012
Відгук на вірша Інни Приходько:
http://www.stihi.ru/2012/12/05/5263