Перевод с украинского
Маргарита Метелецкая
http://www.stihi.ru/2013/05/20/3250
Мой Бог, опять бессонница – палач!..
Но не спрошу измученно: – За что?
Платком не вытру мокрое лицо -
Стократ сильней души печальный плач…
Куда ни кинь – везде грехов стена.
Когда ж мои мольбы её взорвут,
А лживые пристойности уйдут?
С коростой бьётся совесть лишь одна…
Листая омерзенья бытия,
Не устаю о милости молить -
Чтоб сожаленья горечь подсластить,
Пусть глубоко во всем раскаюсь я…
Оригинал
Мій Боже, знов безсоння…
Мій Боже, знов безсоння грізний кат!
Та не питаю змучено: "За що?"
І мокру хустку не тулю до щок -
Тепер душа картається стократ...
Куди не кинь - гріхів глуха стіна...
Коли ж вона від молитов впаде?
Удавана пристойносте, ти де? -
Лише коросту совість обтина...
Гортаючи з відразою життя,
Я з трепетом у Господа молю
Як осолоди в гіркоті жалю -
Лише глибин покори й каяття...