В ладошку – счастьица крупицы
стряхнут, как перезревший мак,
устойчив вкус и запах благ,
оливе с мёдом не сравниться…
И кто б поэта пожалел,
коль сердце вдруг, таясь, заплачет,
что ускользает вкус удачи
и запах нужных слов истлел…
_________________________
Перевод стихотворения "Поет"
Маргариты Метелецкой
http://www.stihi.ru/2013/09/22/3494
У жменьку - випадки щасливі
Сипнуть, мов перезрілий мак,
Залишать запах свій і смак,
Стійкіші меду і оливи...
І хто б поета пожалів,
Як серце крадькома заплаче,
Коли втрачаєш смак удачі
І запахи потрібних слів...