Ты улыбнулась только мне
Тепло, взаимно
И листопады в сентябре
Шумят обильно.
Раздолье вдруг позвало вдаль,
Так величаво.
Ты улыбнулась только мне
Волшебно, право!
Ты улыбнулась только мне –
И всё запело
И даже солнце в вышине
Вдруг посветлело.
Мечты мелькают, как во сне,
В их круговерти
Ты улыбнулась только мне
Без слов, поверьте.
Ты улыбнулась только мне,
И в рай впустила,
Ты буйство счастья на Земле
Цветком укрыла.
Не потеряйся лишь во сне
Щемящей болью.
Ты улыбнулась только мне,
Вот так – с любовью!
январь 2014
Ти посмiхнулася менi
Прокопенко Юрий
Ти посміхнулася мені
Так тепло й ясно
І жовте листя восени
Буйніє рясно.
Роздолля кличе в далечінь,
Горить велично.
Ти посміхнулася мені
Ще й так магічно!
Ти посміхнулася мені –
Звучать октави
І сонце радісно в зеніт
Стрибнуло жваво.
В душі розмріялися сни
У круговерті.
Ти посміхнулася мені
Без слів, відверто.
Ти посміхнулася мені,
У рай впустила,
Бурхливе щастя на Землі
Цвітінням вкрила.
Не загубися в морі снів
Пекельним щемом.
Ти посміхнулася мені
І це – взаємно!
http://www.stihi.ru/2013/10/21/10331