Свидание
Солнце спрятало лучи за ночку,
Первая звезда сверкнула над горой.
Вербы, восхищаясь отражением в речке,
Говорят тихонько меж собой:
Та раина стройна и красива,
К небу голубому тянется листвой.
И судьба её прекрасна и счастлива -
Её любит нежно месяц молодой.
Прячется юнец в листьях дубравы,
А когда появится звезда,
Рыжие свои, расправив брови,
Поспешит туда, где ждёт она!
Мандрiвка
Анина
Сонце промінь сховало за нічку,
Перша зірка зійшла над горою,
Верби дивляться в дзеркало річки,
Тай розмову ведуть між собою…
Та тополя струнка і вродлива,
В синім небі висока голівка,
Мабуть доля у неї щаслива,
Бо закохана в місяця дівка.
Він ховається в листі діброви,
Тільки зірка зійде над пригірком,
Жовтий файно зведе руді брови,
Тай захоплено вийде в мандрівку.
http://www.stihi.ru/2012/06/28/6586