СПОВIДЬ
Таис Весенняя
http://www.stihi.ru/2008/11/18/665
Якби ти знав, що кожну ніч не сплю…
Зірки складаю /пазли/ у сузір’я.
Чомусь на двох знов каву розіллю
Та замість цукру сиплю ложку з сіллю.
Це божевілля?! Може саме так…
Але ж так несподівано приємно
Думок обійми зупиняти на
Плечах…губах…Поводитись не чемно…
Сміливістю вражати! Та на жаль…
Ще перший крок, а я вже намагаюсь
шукати «вихід аварійний», два назад…
Як звичка – все у схованку я граюсь.
Це витримати важко і самій…
Тому я марно вже не сподівалась…
Це наслідки минулого… Подій,
Якими я мов сталь загартувалась…
Кохати заборонено! Не смій!
Жадання спокою - життю не шкодить!
Себе переконала… Тиша – ціль!
Тоді чому всю ніч пишу цю сповідь?!
Украина
~~~~~~~
ИСПОВЕДЬ
вольный перевод
Знал бы, что не сплю я по ночам,
собирая звездочки в созвездия.
Ветер по губам да по плечам
превращаю мысленно в известия.
Кофе разливаю на двоих,
снова перепутав сахар с солью.
И в мечтах, хороших и плохих,
запрещаю видеться с любовью.
По привычке прячу всё в тайник,
во вчера оглядываясь тихо:
Шаг вперед – бессмысленный тупик,
два назад – лишь «аварийный выход».
Ветер по губам да по плечам…
Разозлиться надо бы, да выстоять.
Только вот…
Не сплю я по ночам…
Всё пишу зачем-то эту исповедь.
поет Марианна Вьен
http:///soundcloud.com/vienn-1/hafdaodww040