росяні трави у сріблі неначе.
маки червлені ховаються в житі.
сонечко гудзиком жовтогарячим
міцно в блакитному небі пришите.
квітнуть ромашками білі хмаринки,
їх оберемками вітер розносить.
спека. задуха. земля, як скоринка,
спраглі вуста її дощику просять...
звідкісь взялися дві хмари-примари,
стихнув пташиний стривожений шебет.
крапель удари, неначе в літаври —
то продірявилось решетом небо.
червень 2015 р.
=======
перевод на русский язык
Светлана Груздева
(http://www.stihi.ru/2015/06/27/1484)
росные травы серебряно плачут,
маки червлёные прячутся в жито,
солнышко пуговкой жёлто-горячей
крепко к лазурному небу пришито…
белые тучки ромашками – с горкой,
споро – охапками ветер разносит…
душно и жарко… земля, словно корка,
в жажде уста её дождика просят…
ну, и откуда же туч минотавры?!..
стих даже птичий встревоженный щебет…
капель удары, как будто в литавры –
то решетом продырявилось небо.