На світі є такі поети,
яким упору мить клозети.
Мов ті герої з оперети –
куплети ліплять як котлети,
а потім правлять за сонети,
не варті навіть стінгазети.
Такий поет слова шліфує,
їх в бляклі фрази він римує.
Для чого і нащо?! Не чує…
Не знає з чого, як почати,
себе присилить витворяти:
Поет і мед…, рахує знову,
де місце лиш святій любові…
Кривляння, ханжество, телиця 2,
й, само собою, молодиця…3
Вік нелегкий творця такого,
який отак, забувши Бога,
страстей намутить головою,
до поетичного запою.
Щоб, захмелівши, у коханні
ще й бугилі зробить зізнання!
В вік непокори, грубий час,
МУЗик 4 вганяє палю в вас!
Убогий вдвічі той піїт,
що в муках творить свій послід.
Він завше мнить себе творцем,
царем, увінчаним вінцем.
Він сипле рими находу,
й словами грає в чехарду.
Немов рисак вудила рве…
Та не чіпляє за живе!
На цьому, мабуть, закруглюсь,
бо лише одного боюсь –
новим забавившись куплетом,
самому стать таким поетом.
03.12.2015
1 Невдалий переклад або за мотивами твору автора Світлана 55 „Некрасивая пародия. На манер Саши Черного“:
http://www.stihi.ru/2015/09/07/10392
2 Мається на увазі сленгове російськомовне „тёлка“.
3 Мається на увазі сленгове російськомовне „баба“.
4 Особа чоловічого роду від поняття „Муза“ співзвучне сленговому російськомовному „мужик“.