Навеяно Ия Оранская http://www.stihi.ru/2016/02/17/4599
Не сказаны слова
Прости меня, в измученном народе,
Что я молчу, мне разреши молчать,
Всё сеешь, сеешь ты, Но мы не видим всходы,
Лишь змеи всё клубятся и шипят.
Все против всех, ни с кем мы не согласны,
Толкает злость людей в бок пропасти опасной...
Чудные есть слова, есть человек на свете,
Он бережет не сказаны слова,
И может, о любви, она всем на примете,
А может, просто так, сама разрыв-трава.
Мильоны слов звучат!... Меняются некстати,
Проступит горечь в них, как соль на Сиваше,
Года себе идут, молчаньем ставь печати,
Не сказаны слова...Незримый клад в душе...
Ліна Костенко
Прости мені, мій змучений народе,
Що я мовчу. Дозволь мені мовчать!
Бо ж сієш, сієш, а воно не сходе,
І тільки змії кубляться й сичать.
Всі проти всіх, усі ні з ким не згодні.
Злість рухає людьми, але у бік безодні.
*******************
Я знаю дивну річ: на світі є людина,
Що береже несказані слова.
І може, це любов, і може, це єдина.
А може, й просто так, сама розрив-трава.
Мільйони слів звучать!... І змінюють подобу.
Проступить гіркота, як сіль на Сиваші.
Роки собі ідуть. Мовчання ставить пробу.
Несказані слова... Незримий скарб душі...
**** ****
Лучи Земли
Мне некому сказать: "Люблю",
И некому сказать: "Приди".
Сам стороною обойду ли,
Или запутаю следы.
И перед кем туман восстанет,
Не я до света проведу,
Не жди ты от меня доклада:
Дни хороши, весёлой просинь,
Нежданной радость, но не мне,
Всё потому, что ты не просишь,
Стоишь печально в стороне...
*** ***
Ліна Костенко, збірка "Проміння землі"
Нема кому сказать: - Кохаю
Нема кому сказать: - Прийди.
Сама усіх я обминаю
або заплутую сліди.
Як перед ким тумани впали,
-не я до світла проведу.
Якщо у кого щастя мало,
-не я від себе докладу.
Хороші дні, весела просинь,
неждана радість- не мені...
І все тому, що ти і досі
стоїш печально в стороні.
19.02.1916г.