Вільний переклад вірша Сергія Ясонова
«Он землю эту не предаст»
http://www.stihi.ru/2015/07/07/8113
Вже квітень, третій син весни,
Блискучі зронює краплини
На вії першої трави,
На теплу широчінь долини.
Чи від напливу почуттів,
Чи то від танучих крижинок
Сочиться дітородний сік –
Життя по краплі на суглинок.
Не розірвати літ зв'язок.
Стою, завмерши, біля краю.
– Нащадок, хай настав твій строк,
Стук твого серця відчуваю.
Любов до рідної землі
Ми бережемо в серці свято –
І ти, мій друже молодий,
І я, що вже пізнав багато.
Якщо русява вдалині,
Конем упертим совість кличе,
Кричить, встаючи на диби,
І в небі журавлем курличе.
... Мій юний друг підхопить стяг!–
Подумав я (тепер так рідко):
«Не зрадить він, відкине страх –
А я пішов би з ним в розвідку».