«УВЕКОВЕЧУ...»
Зоя Лаврова
http://www.stihi.ru/avtor/kcnhtktwrfz , http://www.stihi.ru/2012/01/29/5837
Перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов
================================ Зоя Лаврова
================================ УВЕКОВЕЧУ
================================ Жизнь коротка, искусство вечно.
================================ В моих стихах ты будешь жить...
================================ Единственный
================================ подарок в вечность
================================ Могу тебе, друг,
================================ подарить.
================================ Увековечу имя я,
================================ увековечу.
================================ Ты прорастёшь
================================ в моих стихах,
================================ я не замечу .
================================ Сквозь прах
================================ тысячелетий ты
================================ да будешь вечен
================================ в моих стихах -
================================ стихах любви -
================================ на всех наречьях.
================================ Ты помнишь
================================ море и причал
================================ в погожий вечер,
================================ где Путь
================================ со мною обещал
================================ пройти весь Млечный.
================================ И пусть дорога
================================ нелегка и
================================ бесконечна,
================================ увековечу -
================================ на века!
================================ Стихов - Предтеча.
================================ Его любовь,
================================ мою любовь -
================================ единый праздник -
================================ неси
================================ в Галактику Любви,
================================ крылатый всадник!
================================ Пусть знают
================================ наши имена
================================ в далёких звёздах...
================================ Стихи мои
================================ пусть там звучат
================================ сквозь жизни прозу.
================================ Увековечу имя я,
================================ увековечу,
================================ среди таинственных миров
================================ назначив встречу.
================================ сквозь ткань времён
================================ я прохожу,
================================ имея визы.
================================ Вновь твоё имя
================================ прошепчу,
================================ когда увижу.
================================ http://www.stihi.ru/2012/01/29/5837
------------------------
Увіковічу..
-----------------------------------------------
***
Життя – це миті у віках, мистецтво вічне.
Ти будеш жити у рядках моїх магічних.
Мов Аріадни нить, я шлю
вірш-ключ
у вічність,
де поміж строф таємний шлюз
до місця стрічі.
Увіковічу лик
душі',
увіковічу.
Ти проростеш крізь крик
віршів,
крізь Шлях Космічний.
Крізь попіл-прах –
сторіч та чар –
ти будеш вічним
в моїх віршах,
що зазвучать
на всіх наріччях.
Згадала знову
наш причал,
запал юнацький:
пройти зі мною
обіцяв
весь Шлях Чумацький.
І хай одвічна
путь важка
і безкінечна,
увіковічу –
у віках!
Цей вірш – Предтеча.
Крізь вир часів
молитву мрій –
про святість звершень –
неси
у Світ Любові, мій
крилатий вершень!
Хай будять
наші імена
серця' усюди,
де задзвенить мій вірш-струна
крізь прозу будень.
Увіковічу
лик святий,
увіковічу,
на перехресті всіх світів
назначу стрічу.
Крізь вир-свічу
астральних ям
назустріч лину.
Знов прошепчу
твоє ім’я,
коли зустріну.
***
Життя – це мить, мисте'цтво вічне
Ти будеш жити у віршах…
Свій подару'нок – лист магічний –
у вічність
шлю, моя душа…
Увіковічу
образ твій, увіковічу…
***
Николай Сысойлов
01.08.18
Коллаж мой – на основе фото из интернета
(Зоя Лаврова, Владимир Лавров)
==================
С ударениями
------------------------
Увікові'чу..
-----------------------------------------------
***
Життя' – це ми'ті у віка'х, мисте'цтво ві'чне.
Ти бу'деш жи'ти у рядка'х мої'х магі'чних.
Мов Аріа'дни нить, я шлю
вірш-ключ
у ві'чність,
де по'між строф тає'мний шлюз
до мі'сця стрі'чі.
Увікові'чу лик
душі',
увікові'чу.
Ти проросте'ш крізь крик
вірші'в,
крізь Шлях Космі'чний.
Крізь по'піл-прах –
сторі'ч та чар –
ти бу'деш ві'чним
в моїх вірша'х,
що зазвуча'ть
на всіх нарі'ччях.
Згадала зно'ву
наш прича'л,
запа'л юна'цький:
пройти зі мно'ю
обіця'в
весь Шлях Чума'цький.
І хай одві'чна
путь важка'
і безкіне'чна,
увікові'чу –
у віка'х!
Цей вірш – Предте'ча.
Крізь вир часі'в
моли'тву мрій –
про свя'тість зве'ршень –
неси'
у Світ Любо'ві, мій
крила'тий ве'ршень!
Хай бу'дять
наші імена'
серця' усю'ди,
де задзвени'ть мій вірш-струна'
крізь про'зу бу'день.
Увікові'чу
лик святи'й,
увікові'чу,
на перехре'сті всіх світі'в
назна'чу стрі'чу.
Крізь вир-свічу'
астра'льних ям
назу'стріч ли'ну.
Знов прошепчу'
твоє ім’я',
коли' зустрі'ну.
***
Життя' – це мить, мисте'цтво вічне
Ти будеш жити у віршах…
Свій подару'нок – лист магі'чний –
у ві'чність
шлю, моя душа'…
Увікові'чу
о'браз тві'й, увікові'чу…
***
Николай Сысойлов
01.08.18
Коллаж мой – на основе фото из интернета
(Зоя Лаврова, Владимир Лавров)