Задмухую свiчу... Маргарита Метелецкая

Фили-Грань
                Вольный перевод с украинского:

Задумчиво свечу задую, поникая,
Замкнувшись в отстранённости… Но вот
Измученная мысль, дошедшая до края,
В моём скиту ответов не найдёт…

В борьбе с собой, в попытках обузданья
Соблазнов и беспочвенных тревог –
По воле волн пущу судьбы живописанье,
К простому счастью делая рывок.

Хоть каплю, Боже мой – а больше и не надо, –
Хоть каплю веры! – и печаль стряхну,
Заворожу тот миг и обрету отраду,
Шагнув легко в утешную весну.

Любви освободившаяся птица
Кошмаров давних больше не боится.

*************

                Оригинал: http://www.stihi.ru/2012/01/30/5353

Задмухую свічу... Задумано зітхаю...
Заниділа у замкненні своїм...
Здичавілі думки, здорожені до краю,
Що вам в самотній кельї відповім?

В приборканні спокус, віднові спілкування,
У спаленні замутнених тривог
Тече у світ моє палке живописання,
До щастя знову кваплячи ривок...

Зрадію, Боже мій, хоча б на крапелину,
Гіркі печалі із душі здмухну,
Заворожу закляттям почуття хвилину,
Яка несе розраду і весну...

Сильніша від задавненого страху
Мого кохання вивільнена птаха!
______________________

Яндекс-фото: жаворонок