Мне иногда так хочется кричать!
А я молчу...
Невыносимо сердцу - не смолчать!
Зажгу свечу...
Боль обнажу в звенящей тишине,
Сдирая лоск...
Она смягчится, сострадая мне,
И капнет воск...
Пусть никому на свете невдомёк
О чём молюсь...
Дотла сгорая, плачет мотылёк...
А я смеюсь...
ФОТО Светланы Беляевой
МОЯ ГЛУБОКАЯ ИСКРЕННЯЯ БЛАГОДАРНОСТЬ
ВЕРЕ БОНДАРЕНКО ЗА ПЕРЕВОД МОИХ СТИХОВ
НА УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК!!!
http://www.stihi.ru/2017/12/21/222
Мені так іноді захочеться кричать!
Та я мовчу…
Нестерпно серцю – не змовчать!
Тож запалю свічу…
Біль оголю в дзвінкій я тишині,
Зідравши лиск…
Вона розм’якне, мов розчулиться мені,
І капне віск…
Нехай нікому в світі невтямки
Про що молюсь…
Дотла згоря метелик плачучи…
А я сміюсь…