Ще думками влітаю в весну, там де мрії недавні
Дивовижно плекали надію на завтрашній день.
Загадай зустріч в липні, якщо не було її в травні,
Налаштуй на побачення декілька віщих знамень.
І не так, щоб чекаю. Се дивні фантазії серця
Скласти крила прохають, здались від убогості слів.
Запроси в лоно літа, нехай почуття схаменеться,
Розірви тишу враз, що павук в безгомінні наплів.
Важко Музою бути. Складніше душею поета –
Прав на похибку і на бездумність учинків нема.
Втім, судити життя однобоко паршива прикмета,
Отже зустріч потрібна будь що, віч-на-віч, зокрема.
Ти в заклад жартома поділився душею так просто,
Необачлива я зрозуміла невірно дива.
Тільки ноша тепер відчувається болісно й гостро,
Кожен крок по дорозі фортуна рахує, як два.
__________________
Гасне тихо задушлива ніч. Зорі відчаклували.
Надто вільно любов закрутила на щастя спіраль.
Не заплаче за нами роса… ми в полях не бували,
Нас остудить зима, чудернацьких снігів пастораль.
http://www.stihi.ru/2018/03/11/5916 - переклад тут