Полум янiе синь рiки
Мирослава Стулькивская
Полум'яніє синь ріки,
Дерев суворий клич.
Тайн голосів через віки,
Зіткнувшись віч-на-віч:
Про ніжність - трав зелених хміль,
З жагою - гнучкість віт.
Душі зітхання - плескіт хвиль,
Біг думки - в даль політ.
Оригінал:
Татьяна Кисс
http://www.stihi.ru/2016/12/06/10058
Огненноликая река,
Деревьев строгий хор.
Тайн вековые голоса -
Приблизились в упор:
О нежности - листок травы,
Страстях - изгиб ветвей,
Вздох сокровенный - плеск волны,
Бег мысли - даль полей.