Поэтический перевод на русский язык здесь^
http://www.stihi.ru/2019/10/06/9762
Вона чекала і молилась,
Гортаючи кривавий календар...
І вже тополя похилилась,
Багряний цвіт торкнувся серцем хмар...
Переплелись біляві квіти
З її волоссям мідно-золотим...
Знов шибку вибиває вітер...
Він ворог їй і добрий побратим...
Недоспаних ночей...їх скільки?
Потоків сліз невиплаканих... дим...
Слів стрічки... Вогняні сторінки...
Вдалечині щось блиснуло...
Любов вертається додому й рідний син.
Матерям, дружинам, дівчатам, сестрам, які чекають, чекали і будуть чекати.