Валентина Шевченко 2
Шевченко – це веселі монологи простих кумедних слобожа –
ночок з їх неповторним суржиком. Це монологи, які В. Шевченко з незмінним успіхом вже деякий час читає зі сцени. З героїнь її монологів смієшся і співчуваєш їм. Іноді вони зворушливі, іноді – наївні і довірливі, але завжди добрі. Це наші сучасниці, які шукають жіночого щастя.
З Валентиною Шевченко я знайома близько 10 років. З першого ж знайомства з нею я була уражена її різностороннім і надзвичайним талантом в поєднанні з скромністю і добротою.
Я пам'ятаю виступ в Українському Культурному Центрі самодіяльного колективу «Турбоатом». Не у образу іншим учасникам концерту хочу відмітити: такого поєднання, як прекрасний тембр голосу, поетичне дарування і при цьому композиторський і акторський дар. Не маючи спеціальної музичної освіти, вона складає мелодії до своїх віршів. Багато пісень звучать свіжо і неповторно. Це все вражає і захоплює. Я особисто з таким зіткнулася вперше. Валентина просто самородок.
Але це ще не все. Виявилось, що Валентина Шевченко яскравий гуморист і сатирик з абсолютно унікальним відчуттям слова. Чудово знаючи українську мову, вона наділяє своїх героїнь (як правило, жінок простих, сільських і таких впізнаних) смішним і неповторним суржиком. Це говорить про неабияке письменницьке і акторське дарування.
Тим, хто бачив цю жінку на сцені, важко повірити, що у неї немає спеціальної освіти і працювала вона кранівницею на «Турбоатомі».
Краса, розум і безперечний різносторонній Божий дар.
Я упевнена, що кожен, хто чув на концертах спів Валентини Шевченко, хто сміявся, слухаючи в її блискучому виконанні сатиричні монологи, може тільки захоплюватися, як щедро наділив Бог талантом цю дивовижну жінку.
Валюша, я тебе люблю і дуже високо ціную. Успіхів тобі, моя дорога, і в житті, і в любові, і в творчості!
Ольга Воловіч, поетеса, ветеран ХТЗ
Від автора
Я дуже довго не наважувалась надрукувати свої гуморески. Саме тому , що мої героїні розмовляють таким смачним слобожанським суржиком. Дехто мені робив зауваження щодо цього.
Але я свої твори називаю сатиричними. Тому, що я всі сюжети беру з життя. А в житті, на жаль, наша мова так скалічена, що я сподіваюсь на те, що, слухаючи зі сцени це „русско-українське говорєніє”, можливо, люди зрозуміють, як це смішно і, навіть, потворно.
„Альо, Зіна!” і „Поле чудес” – пряма сатира на телепередачі „Большая стирка” і „Поле чудес”. Не дивлячись на те, що мої героїні не дуже щасливі і не завжди везучі, вони завжди оптимістки, а весела вдача допомагає їм у житті.
Я їх усіх люблю.
І так хочу, щоб і ви їх полюбили.
Валентина Шевченко
Произведений: 3
Получено рецензий: 2
Читателей: 514
Произведения
- Дорога до ринку - шуточные стихи, 16.01.2012 00:04
- Дачниця - шуточные стихи, 16.01.2012 00:02
- Монолог Анжели Панасiвни - шуточные стихи, 15.01.2012 23:48