Рецензия на «Белая степь» (Александр Владимирович Кошелев)
Одразу згадався один із зимових походів.... Трохи стомлені кількома годинами ходьби по горам, ми дійшли таки до місця ночівлі... подолавши останній підйом ми вийшли на велику поляну... це було щось неймовірне, перехоплювало подих... вона була вкрита суцільною білою ковдрою снігу.... здавалось вона нескінченна і цим лякаюче-прекрасна.... а десь далеко виднілась дерев'яна хатиночка яка теж була прикрашена сніговою шапкою...))) вибачте за такий от відступ))) природа несе надзвичайне натхнення.... чудовий твір.... з теплом і посмішками.... Творча Натура 16.02.2010 13:56 • Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
