Рецензия на «Сонце й Мiсяць» (Екатерина Олейникова 2)
Публикация рецензии на «Сонце й Мiсяць» Сидить Місяць на порозі, Та й ретельно миє нозі, Бо іти йому до хати, Він вкладатись буде спати. Вийшло в небо Сонце ясне. Гаснуть Зорі, Нічка гасне... Сонце в небі запалало-- День настав--Весна настала! Чудово починає Катерина! Хай порадіє вся родина, і у Росії – половина, – а з ними рідна Україна. Хай Сонце сходить завжди на світанні, а з ним приходить всім Кохання, а Місяць зникне із порогу, із Зорями йдучи у ногу !... Post factum: Можливо не всі зрозуміють ласково-применшену риму «нозі», хоча українцями вона сприйнятива... Або: Приплив Місяць до порогу і ретельно миє ногу. З пошаною. В.Б. 21.-03.2107. 20: 08 Валентин Бугрим 21.03.2017 21:08 • Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
