Рецензия на «Чому не мiй?» (Виктория Гребенюк Роженкова)
І я не твій, ти не моя, Не чути більше солов'я. Серденько також не щемить Пройшла, пройшла кохання мить. Кудись поділися слова, І лиш залишилася молва: Вона чужа, та ти чужий, Якийсь байдужий і сумний. А мо. Хай повертються літа, І вона. Весела, молода... З теплом, Михаил Онищенко2 10.06.2018 08:42 • Заявить о нарушении
Щиро дякую Вам Михайле, з теплом Віка!
Виктория Гребенюк Роженкова 10.06.2018 12:23 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
