Рецензия на «Армслен» (Юрий Киреев)
Ого яка правда В нас кіт Марсік зімною общається і жестами і голосом По різному просить їсти або на улицю Про смуток бачу по очах Як треться і мурчить тоді.в коханні зізнається і в мене серце тріпотить Вера Деревьянко 14.02.2019 17:51 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |