Рецензия на «Каяття» (Людмила Киреева-Силенко)
маєте за душею вдосталь і чуттів, і слів! а хто совість чує - лиш за Богом душу має? бо це ж вона й співає, і картає? як не за котримсь гадом, не загадочна, не заочна, - то ОСЬ ВОНА! Зозуля Юрий Павлович 31.01.2020 14:01 Заявить о нарушении
Дякую за чудову відозву.
Поки батьки живі, нам здається, що вини вічні. А потім картаємо себе, що могли б приділяти більше уваги. Так, певне, буває з усіма. З повагою, Людмила Киреева-Силенко 01.02.2020 17:23 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |