Рецензия на «Зустрiч» (Татьяна Ян-Чернышева)
Так, виною старому шаблону середньовічної поведінки Наш застарілий менталітет руйнівної сили сліпих вчинків. Нажаль. А ми вважали, що однією ногою в Європі. Виходить, що ми своїми руками ніщимо важливі кроки. От уже ж ці сліпі очі й глухі вуха! Проте - руки в боки І на всі скоки біжимо руйнувати спокій Заляканим людям, а собі додаємо тривоги. Мрак. Жах. Темрява ночі, Аж поки Господь не відкриє нам очі. Лишень тоді ми світло побачимо І спокійніше реагувати станемо. Ви праві. Крапку поставили, лише не одну, а три... Почекаємо. Сторінки життя погортаємо... Острахи душ розсіються, Коли розум в серцях посіється І зійде над тривогами марними, Бо в Бога всі люди є гарними. Светлана Крейштель-Полянская 24.02.2020 19:24 • Заявить о нарушении
Пані Світлано! Низький уклін від мене.
Вдячна за таку глибоку рецензію від щирого серця! Щастя Вам! Татьяна Ян-Чернышева 25.02.2020 12:32 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
