Рецензия на «Петко Славейков Не поётся мне Не пей ми се» (Красимир Георгиев)

Попытался сделать немного "вольный" перевод на украинский такого давнего стихотворения покойного тёзки ( светлая память Поэту!..):

НЕ СПІВАЙ МЕНІ (вільний переклад П.Голубкова)

Ти не співай. Навіщо спів журливий?
В які роки живеш, такі і співи!
Пісні і славні тут колись співали,
Щось довго люди нинішні заспали.

Де ті пісні про мудрість, про геройство,
Де хоч одна про нинішнє сиротство?
Я ж не співав, декламував я вірші,
Користі без надії – теж не більше,

Де слухачів не черга до «ефіру»,
Хто ж заспіває, хто розбудить ліру?
- А де за спів винагород немає,
Зникає пісня, і фантазія зникає.

Мої пісні щоб нині залунали,
Дарма та пам’ять про старе міцною стала,
Світ вже не просить пісні про минуле,
Спів про любов – і ліра б «потягнула»...

Славні пісні сьогодн нескінченні;
І, хоча славу ніби заслужилиі,
Живі вони, а ніби і не жили -
Так нечутливі, так байдужі і нікчемні...

- Народ, на глухоту що має право -
Глухий і сам, глуха й до нього Слава.

Хто буде слухати, коли немає миру?
Повішу онімілу свою ліру
Там, у безводній і розсипчастій долині,
На глід безплідний та колючий нині...

Нехай глухі про скарги знов співають,
Нехай вітри їм струни роздувають,
Прийшов люд інший, з відчуттям новітнім,
І час новий більш до пісень став гідним...

Удачи!

Петр Голубков   19.09.2021 14:09   •   Заявить о нарушении