Наталя Терещенко - написанные рецензии

На странице отображаются рецензии, опубликованные 05.2024 в обратном порядке с 43 по 34
Показывать в виде списка | Развернуть сообщения
Рецензия на «Казка» (Леся Романчук)

Крок наступний знаний всім — корито...

(Тож перестрахуймось депозитом!)

А Рибка нехай працює! На те вона й Золота:)))( це я про позитивне мислення)

Наталя Терещенко   17.09.2009 19:38   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Щось ті депозити нині бідні.
Не потрапити б рибині в злидні.

Ну, до твоєї рибки, Наталю, моїй ще махати хвостом і махати!

Леся Романчук   27.09.2009 12:52   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Рецензия на «Жiнка з гiтарою» (Леся Романчук)

Жінка з гітарою. Жінка з гітарою.
зорі їй стеляться в ноги отарою,
серце до серденька стиглими гронами,
принц з черевичком, царі із коронами...
Тільки для всіх нерозгаданим ребусом
лишиться та, яка їде в тролейбусі...

Браво, Лесю! Як би я хотіла послухати цю пісню ... Це ж пісня, так?

Наталя Терещенко   17.09.2009 19:33   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Наталочко, твої експромти - справжні золоті горішки.
Я вже вдома.
Пісня є. "Жінка з гітарою" - це ще й назва однієї з поетичних збірок.
Де послухати? Внизу сторінки є лінк - аудіозаписи, треба лиш знайи назву пісні.

Леся Романчук   27.09.2009 11:37   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Рецензия на «Але якi тодi були у нього очi!» (Леся Романчук)

Лесю, гарно ти про очі!
За них, напевно можна багато чого пробачити:))

А мені раптом пригадалося радянське: не хочеш - заставимо, не вмієш - навчим!:)

Наталя Терещенко   17.09.2009 19:18   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Наталю, ніц не вийде. Заставити не можна...

Леся Романчук   27.09.2009 11:37   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Рецензия на «Сливочка» (Леся Романчук)

Такий далекий дитячий спогад крає душу навпіл, по -перше, бо він ДИТЯЧИЙ, а по- друге, тому, що майстерно вилитий у вірші як у бронзі. Це не просто вірш, це справжній пам"ятник вкраденому дитинству і вкраденій Батьківщині. Так можеш писати тільки ти, Лесю.

Наталя Терещенко   02.12.2008 18:49   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Натальцю, дякую, котичку. Вкраденого дитинства шкода. А Батьківщину ми нікому не віддамо. Хоч що вважати батьківщиною, я навіть не знаю. Магадан - теж батьківщина.

Леся Романчук   05.12.2008 23:09   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Рецензия на «Зустрiч з минулим» (Леся Романчук)

Сила!
Саме такі речі достойні називатися громадянською лірикою.
Кожне слово - вирок катам. Але ж вони уже безсилі, ті кати, більше підлості, як зроблено, ніхто їм не дозволить зробити.
А нові кати , прикриваючись гріхами старих нищать народ з такою ж завзятістю. ( вибач, Лесю, але серце крається як минувшим, так і нинішнім болем)

Наталя Терещенко   02.12.2008 18:43   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Рецензия на «Сон» (Леся Романчук)

Надзвичайно мелодійний вірш, Лесю.Дуже сподобалось, лягло на душу:

Хоч поки що все, чим живу,
Твоїм називається іменем...
Це, напевне, пісня?

Наталя Терещенко   02.12.2008 18:36   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Пісня? Та ні, щось я її не співаю.

Леся Романчук   05.12.2008 23:11   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Рецензия на «Скорботний шлях» (Леся Романчук)

Лесю, вдруге вже повертаюся до цієї пісні, серце крається, не можу навіть написати відгук. Бо у мене обидва діди загинули такою ж смертю як "вороги народу", а що пережили бабусі, про те і слів немає сказати.
Але ж мусимо говорити, пам"ятати, писати...про цей скорботний шлях.
А якщо це торкнулося батька, то біль і рана невигойна. Нехай це ніколи не повториться і хай Господь дасть розуму нашим правителям уговтати їхні амбіції. Бо вже й за дітей страшно..


Наталя Терещенко   26.11.2008 23:51   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Наталю, торкнулося і батька, й матері, і мене - 8 років дитинства - у зоні, на засланні.
Знову йду їхніми стежками, і стежками наших друзів. Таких людей зустрічали дорогою - кардинала Йосипа Сліпого, св. отця Василя Величковського, письменника Олександра Ковіньку. Боляче страшенно, Наталю. А я ще навіть не на середині шляху. Не знаю, чи зможуть люди це читати. Хіба під наркозом. А може, не треба?

Леся Романчук   27.11.2008 20:02   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Рецензия на «Коханий, кохана» (Татьяна Левицкая)

Вірш про розлуку - а серце співає.Як Вам це вдається, мила Тетянко?
Напевне світла Ви людина, душа світла, як Ваша поезія. Успіхів і натхнення! Наталя.

Наталя Терещенко   19.11.2008 20:54   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Наталочко, дуже рада, що Ви зайшли до мене, та ще написали
хвальний відгук. Може мої вірші недосконалі, але написані
серцем. У кожного з них своя історія, тому вони такі різні.
Дуже задоволена нашим спілкуванням.
З побажанням щастя та симпатією,
Тетяна

Татьяна Левицкая   20.11.2008 00:07   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Рецензия на «Ти такий один» (Леся Романчук)

Таких немає. Ти така одна.
І ти сама себе не знаєш, мила.
Людського духу життєдайну силу
Даруєш радо. Світлий Божий чин
Душі спасіння, грішної душі...
Лесю, якби я могла писати так, як ти , я б написала ці слова про тебе.

Я не знаю, кому присвячений твій вірш,Лесю, однозначно що людині дуже достойній, можливо це річ дуже особистого характеру. Прошу пробачення за вторгнення, але надто гарні слова, щоб пройти повз них. Так афористично і так душевно!

Наталя Терещенко   17.11.2008 00:37   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Наталочко, ніжно дякую за такий чудовий і ніжний поетичний відгук. Роблю, що можу. Хотіла б більше - не завжди вистачає сил.
Ти сама - як свічечка. Світи і грій, сонечко моє світле.
З ніжністю - Леся.

Леся Романчук   21.11.2008 00:14   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Рецензия на «Дорогою з Парижа» (Леся Романчук)

Так буває, коли якимсь чудом відчуваєш біль людини, яка знаходиться далеко...Дуже ностальгійний вірш, щемний.
Але ж "там" і справді не кожен може відчути себе щасливим, хоч і рівень життя вищий, ніж у нас.
Цей вірш - як роман, є інтрига і хочеться знати ,чи далі буде.

Наталя Терещенко   17.11.2008 00:25   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Наталочко, цей вірш про людину, яку звали Любомир. А вийшло, що про ЛЮ. Далі є.

Леся Романчук   21.11.2008 00:03   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Продолжение списка рецензий: 43-34  33-24  23-14  13-4  →