http://www.stihi.ru/2018/01/06/2886(здесь п е р в ы й вариант)
http://www.stihi.ru/2017/12/26/8605
Оригінал:
Закінчи’лося все достроково:
Море лагідних слів,
Поцілунки і ніжності…
Загубилася щастя підкова,
Бо пройти не зумів
Почуттєві розбіжності.
Лабіринтом блукав божевільно,
Що шукав – не знайшов,
І згубив там - ніскілечки…
Хоч змокріла сорочка натільна,
Та хіба це любов?
Просто - зломлена гілочка…
А вона відросте, забуяє,
Після білих снігів
Знову пташка співатиме!
У живому коханні ще я є:
Не лишаю боргів,
Не сумую за втратами!
Вольный перевод с украинского Светланы Груздевой::
Всё закончилось, как не мечталось:
Море слов ты успел…
плечи, свечи и речи…
Жаль, подкова Судьбы потерялась:
Ты пройти не сумел
В сонме противоречий…
Лабиринтом блуждал беспредельным –
Не нашёл вновь и вновь…
и во мне не оставил…
Хоть промокла сорочка на теле,
Разве это – Любовь?
Просто – ветка сломалась, устала…
…Но она отрастёт, вековая,
После белых снегов
Запоёт снова птицею вешней!
И в ж и в о й я любви воссияю:
Не оставлю долгов,
Не грустить об утратах мне, грешной!