Рецензия на «Класициум» (Ярослав Костюк)

Кожну днину
попелом
розвіяв
на дніпрових схилах...
а коли
звечоріло,
хтось — чи сніг, чи Київ —
вихопив із вільної золи
клаптик дня недогорілий...
Ти ж ним
гребував —
а тулиш до щоки
так, неначе цим зимовим тижнем
залатав би прорвані віки. (с)

Татьяна Квашенко   03.05.2016 18:43     Заявить о нарушении

Перейти на страницу произведения
Перейти к списку рецензий на это произведение
Перейти к списку рецензий, полученных автором Ярослав Костюк
Перейти к списку рецензий, написанных автором Татьяна Квашенко
Перейти к списку рецензий по разделу за 03.05.2016