Рецензия на «Десь отам усе...» (Вячеслав Романовський)
"Все, що було, тепер позаду", І вітер дме в порожню хату, Де паперові мрії кволі До неба просяться - з неволі - Де світанкові зорі чисті На сповідь обертають листя, Що доля спопелить, як зронить Листи барвисті клена крона... Дякую. Гарний вірш. Трохи сумний, та з ясною пір"їною надії. З повагою Любовь Иващенко-Сизых 22.06.2018 22:34 • Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
