http://www.stihi.ru/2010/08/16/2498
(Поэтический отклик - дорогой Фотиньи)
===========================
http://www.stihi.ru/2010/08/12/4813
Вольный перевод - СПАСИБО Ирочке Журавке!
===========================
http://www.stihi.ru/2016/01/30/754
Особое СПАСИБО Татьяне Кариатиды Сны за
чуткую близость к оригиналу!!!
===============================
http://www.stihi.ru/2017/04/18/201
Замечательный перевод Инночки Гавриловой
http://www.stihi.ru/2010/01/05/6922
===============================
Автору поэт. перевода - Михту - благодарность!
Ти тримаєш мене
у запасниках, у глибині
свого серця, неначе митець –
чудернацьку картину.
Ти – моє божевілля,
але я без тебе загину,
бо літаю лише в колі світла твого,
або – ні,
взагалі...
Хай чутливим метеликом
крильця свої опалю,
хочу я дочекатись
чи пастки, чи винагороди.
Нашу зустріч останню,
без слів і без зайвих «люблю»,
всю у райдужнім сяйві,
впізнає, нарешті, Природа.
І поїду я геть,
перед тим – відірвусь і піду,
незалежна, терпка та гірка,
мов рядки "Заповіту".
Зберігатиму біль у душі, як пильнують біду,
Щоб вона не торкнулась, непрошена, божого світу.
* - "Заповіт" Т.Г. Шевченка