Рецензии на произведение «Пiсок»

Все вірно, дякую. "Таких самих" - виправив. Про верлібр та білий вірш - зауваження слушні. Тут я не спец. Варто зійти з натоптаної стежки чітких розмірів, як починаю блукати.. Я далекий від того, щоб власне нехтування загальноприйнятими канонами, свою професійну недосконалість, якусь недбалість, видавати за такі, знаєте, індивідуальні властивості техніки. Як тут інколи можна прочитати: "Так мені на душу лягло.", або "так Бог(Янгол, Муза,і т. п.)на вушко нашепотів" Мабуть проза - не моє.(Хоча спроб було доволі!) Поки що. Ще раз - дякую, товаришу Непереможний! Підкажіть, чим міг би Вам "віддячити"? І заходьте ще (не потрапте на чергову верлібристську білість лишень!)Олег.

Олег Омелянчук   28.12.2012 17:20   Заявить о нарушении

Завжди до Ваших послуг! Віддячити могли б хіба що схожими рецензіями та критикою. "Було б що рецензувати", - подумаєте ви, та я маю надію, що все ще попереду.
Натхнення Вам!

Инвиктус 5   28.12.2012 17:32   Заявить о нарушении

Я дякую Вам за відгук! Саме можливість вибору і робить людину людиною. Піщинкою її зробить вибір інших. Є в мене про це - http://www.stihi.ru/2009/12/20/2308 Дуже прошу - прогляньте за нагоди. Олег

Олег Омелянчук   08.12.2012 10:14   Заявить о нарушении

Дякую! Щось таке.

Олег Омелянчук   14.08.2012 13:11   Заявить о нарушении

Дякую! І за схвальний відгук і за побажання, бо навіть не сподівався почути(тобто прочитати) таке від Вас, Ганно Володимирівна, на адресу моєї скромної персони.

Олег Омелянчук   15.04.2012 20:54   Заявить о нарушении

Найвище? Тобто, без самопожертви життя неповноцінне? Боюсь, це дуже вже було б по-християнськи.. Ще не доріс я до такого мислення. Цим своїм... віршем? я всього лиш спонукаю до дії, до впливу на оточуючий нас світ . Закликаю бути не його об'єктом, а суб'єктом. А коротке нібито вагання "героїні" в самому кінці твору мало би заставити нас замислюватися над можливими наслідками такого "творчого" процесу і завжди мати власний вибір дії. От якби ще й правильний! Дякую Вам за відгук.З повагою,

Олег Омелянчук   03.06.2011 11:23   Заявить о нарушении

Трішки прикро, що якось не так Ви мене зрозуміли, Олегу. Жаль... “Без пожертви життя неповноцінне?”... Як знати? В більш високому порівнянні, чому ні? (Я не про релігію!) Все лежить НАБАГАТО ГЛИБШЕ! Все в цьому світі взаємопов’язане: всі майже сім мільярдів людей, так само, до речі, як і кожна клітинка, з якої складається людське тіло. Все підкоряється одному єдиному правилу – кожна клітинка сама по собі скасовує себе, своє “я”, діючи для блага всього організму. Чи це не самопожертва? Так само і в системі взаємодії душ – кожна з них, в кінці кінців зрозуміє, що треба ліквідувати власне Его і діяти для добра всіх інших душ. Це насправді високе, і так буде колись.
Вибачте, Олеже, я не прихильник дискусій на авторських сторінках! Все про що хотілось би повідати світу – в моїх скромних віршах. Як умію...
Здається, Василь Ключевський писав, що розум гине від протиріч, а серце ними насичується...
Щось в цьому є і вчитись нам всім ще і вчитись, щоб прийти до повної гармонії!
А “героїня” Ваша не слинява “сю-сю”, а дійсно кличе замислитись, проявити ВЛАСНУ силу волі, благородну силу!
І Ваше “От якби ще й правильний!” Чудове!

Нових Вам натхнень, світлих дум і просто гараздів!
З повагою та посмішкою, надалі теплою та щирою,

Валентина Чайковская   03.06.2011 13:29   Заявить о нарушении

Дякую, щиро!

Олег Омелянчук   07.06.2011 11:15   Заявить о нарушении

Дякую! Ви вгадали: то лише люди...

Олег Омелянчук   03.06.2011 10:37   Заявить о нарушении

Дякую! Мені дуже приємно.Радий Вашій оцінці.

Олег Омелянчук   30.01.2011 17:35   Заявить о нарушении

Что же?

Олег Омелянчук   16.07.2010 22:52   Заявить о нарушении

Вопрос не понятен...

Марина Са-Ба   16.07.2010 23:49   Заявить о нарушении

Что же с ожиданием, что не так в финале?

Олег Омелянчук   18.07.2010 13:03   Заявить о нарушении

Да нет его как-то, финала. Если ошибаюсь - покажите.

Марина Са-Ба   18.07.2010 14:16   Заявить о нарушении

Все три "героини" совершают своего рода самопожертвование. Но две прервых - как результат своих действий, не осознавая, а лишь (возможно?) констатируя, итожа. А третья - ... Вобщем, в финале "трилогии" героиня находит счастье и спокойствие в самопожертвовании. Люди - лишь часть меняющейся "декорации". Буду рад, если Вы что-то поняли из моих пояснений. Я не пишу по плану. Я, как-бы, следую за мыслью. Она же, не всегда куда-то приводит,порой улетучивается.. Увы.

Олег Омелянчук   19.07.2010 08:09   Заявить о нарушении

Передивився зараз цей нащ діалог. Мови нібито подібні, але дійсно, в українській частіше відсутня рассейская прямота з її аргументованими висновками та очікуваними фіналами. Більше надії на підсвідоме "вловлення" суті, якийсь залишок резерву на допереосмислення.
Та й всіляких гадалок з ворожбитами у нас більше. Всім відомо (Булгаков "здав" під кайфом!) що всі відьми мешкають не де інде, а в Києві. З повагою та надією на наявність у співрозмовника почуття гумору,

Олег Омелянчук   07.12.2010 20:59   Заявить о нарушении