Рецензия на «Пiсок» (Олег Омелянчук)
Чудовий задум! Гарно висвітлена глибина думки! Однак не дуже зрозумів вислів "незліченних таких само", можливо правельніше було б "таких самих". Що до побудови, то хочеться відмітити деяку невизначеність між верлібром та білим віршом. Так, відсутність ритму у 1-ій та 2-ій строфах говорить про верлібр, але поява ритму далі схиляє до білого. На мій погляд ці цікаві думки краще було б виразити в прозовій формі, у вигляді наприклад невеликої притчі. Успіхів Вам! Инвиктус 5 28.12.2012 01:31 • Заявить о нарушении
Все вірно, дякую. "Таких самих" - виправив. Про верлібр та білий вірш - зауваження слушні. Тут я не спец. Варто зійти з натоптаної стежки чітких розмірів, як починаю блукати.. Я далекий від того, щоб власне нехтування загальноприйнятими канонами, свою професійну недосконалість, якусь недбалість, видавати за такі, знаєте, індивідуальні властивості техніки. Як тут інколи можна прочитати: "Так мені на душу лягло.", або "так Бог(Янгол, Муза,і т. п.)на вушко нашепотів" Мабуть проза - не моє.(Хоча спроб було доволі!) Поки що. Ще раз - дякую, товаришу Непереможний! Підкажіть, чим міг би Вам "віддячити"? І заходьте ще (не потрапте на чергову верлібристську білість лишень!)Олег.
Олег Омелянчук 28.12.2012 17:20 Заявить о нарушении
Завжди до Ваших послуг! Віддячити могли б хіба що схожими рецензіями та критикою. "Було б що рецензувати", - подумаєте ви, та я маю надію, що все ще попереду.
Натхнення Вам! Инвиктус 5 28.12.2012 17:32 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
